Черкаси Інформ

Шлюбний договір - що необхідно знати при його укладанні?

Шлюбний договір - що необхідно знати при його укладанні?
173545 ПЕРЕГЛЯДІВ

Практика укладення шлюбних договорів в Україні, порівняно з іншими європейськими державами досить не значна. Як правило, показник подружніх пар, які укладають цей документ становить трохи більше 1%. Саме ж поняття «шлюбний договір» вперше в Україні зафіксоване у 1992 році, коли Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім’ю України». Досі цей вид договорів так і не набув достатньої популярності серед українських родин. Наприклад, на Рівненщині минулоріч приватні нотаріуси посвідчили 38 таких договорів, при тому, що органи ДРАЦС зареєстрували минулого року більше 5000 шлюбів.
- Для тих, хто все-таки вирішив уникнути в майбутньому проблемних сімейних ситуацій та укласти шлюбний договір - нагадаємо основні правила. Відтак, шлюбний договір укладається у письмовій формі в 3 примірниках і нотаріально посвідчується державним або приватним нотаріусом. Перед оформленням документів нотаріус повинен роз’яснити сторонам їхні права і обов’язки. При цьому, договір може бути укладено як особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, і тоді він вступає в силу в день реєстрації шлюбу, так і вже одруженою парою. У такому випадку документ почне діяти з моменту нотаріального посвідчення, - зазначає начальник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Тарас Грень.
Загалом шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям та визначаються їхні майнові права й обов’язки. Дружина та чоловік мають право внести в договір будь-які умови, які не суперечать чинному законодавству, наприклад:
визначення майна, що є спільною сумісною власністю, тобто набуте подружжям в період перебування в зареєстрованому шлюбі;
визначення майна, яке передається чоловіком чи дружиною на спільні потреби сім’ї та встановлення правового режиму майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
встановлення порядку поділу майна у разі розірвання шлюбу;
встановлення порядку користування майном та житлом;
право на утримання одному з подружжю, строк і розмір виплати аліментів;
інші умови, що врегульовують майнові відносини між подружжям (порядок користування грошовими коштами, порядок виконання кредитних чи інших майнових зобов’язань, зобов’язання одного з подружжя щодо здійснення оплати за лікування чи навчання іншого або дитини тощо).
У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії та за бажанням сторін, можуть передбачатися строки тривалості окремих прав та обов’язків. Крім того, сторони можуть зазначити чинність окремих умов договору навіть після припинення шлюбу.
Також існує можливість змінити умови договору, проте одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Внести зміни до шлюбного договору можна якщо обидві сторони бажають змінити умови шлюбного договору, тоді вони звертаються до нотаріуса із відповідною заявою. Або на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути змінений за рішенням суду, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.
Припинення дії шлюбного договору відбувається в разі відмови подружжя від договору шляхом подання заяви до нотаріуса, або в разі розірвання шлюбного договору на вимого одного з подружжя за рішенням суду.
Той з подружжя, хто подав позов про розірвання шлюбного договору повинен довести суду обставини, які спонукали до прийняття такого рішення. Крім того, шлюбний договір може бути визнаним повністю або частково недійсним. Якщо шлюбний договір визнано недійсним частково, в решті частин він збереже свою дію.
Загалом шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям та визначаються їхні майнові права й обов’язки. Дружина та чоловік мають право внести в договір будь-які умови, які не суперечать чинному законодавству, наприклад:
визначення майна, що є спільною сумісною власністю, тобто набуте подружжям в період перебування в зареєстрованому шлюбі;
визначення майна, яке передається чоловіком чи дружиною на спільні потреби сім’ї та встановлення правового режиму майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
встановлення порядку поділу майна у разі розірвання шлюбу;
встановлення порядку користування майном та житлом;
право на утримання одному з подружжю, строк і розмір виплати аліментів;
інші умови, що врегульовують майнові відносини між подружжям (порядок користування грошовими коштами, порядок виконання кредитних чи інших майнових зобов’язань, зобов’язання одного з подружжя щодо здійснення оплати за лікування чи навчання іншого або дитини тощо).
У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії та за бажанням сторін, можуть передбачатися строки тривалості окремих прав та обов’язків. Крім того, сторони можуть зазначити чинність окремих умов договору навіть після припинення шлюбу.
Також існує можливість змінити умови договору, проте одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Внести зміни до шлюбного договору можна якщо обидві сторони бажають змінити умови шлюбного договору, тоді вони звертаються до нотаріуса із відповідною заявою. Або на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути змінений за рішенням суду, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.
Припинення дії шлюбного договору відбувається в разі відмови подружжя від договору шляхом подання заяви до нотаріуса, або в разі розірвання шлюбного договору на вимого одного з подружжя за рішенням суду.
Той з подружжя, хто подав позов про розірвання шлюбного договору повинен довести суду обставини, які спонукали до прийняття такого рішення. Крім того, шлюбний договір може бути визнаним повністю або частково недійсним. Якщо шлюбний договір визнано недійсним частково, в решті частин він збереже свою дію.

© 2020 cherkasy-inform

Мої відео